Режим експортного забезпечення - валютний нагляд та повна передоплата
4 березня 2023 року введено в дію Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо застосування режиму експортного забезпечення на період дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.01.2023 № 2881-IX. Закон спрямований на вирішення проблеми неповернення валютної виручки, раніше ми вже писали про нього тут.
Для того, щоб режим почав діяти, Кабмін ще має прийняти відповідне рішення про запровадження режиму експортного забезпечення.
Вважаємо, що незабаром цей режим все-таки запрацює, оскільки Наказом Мінфіну від 17.05.2023 № 256 вже внесені зміни до форми податкової накладної, зокрема додано новий тип причини «22» - на операції вивезення товарів в режимі експортного забезпечення. Тож ймовірно, що до запровадження режиму вже готуються.
Нагадаємо загальні правила про валютний нагляд при експорті товарів та правила експорту, які будуть діяти щодо певної групи сільськогосподарських товарів після запровадження режиму експортного забезпечення.
1. Коли банк завершує валютний нагляд при експорті товарів
Граничний строк розрахунків за експортними операціями на сьогоднішній день, під час воєнного стану, становить 180 календарних днів (пп. 14-2 -14-4 Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18).
Банк здійснює валютний нагляд за експортною операцією - якщо на дату митного оформлення продукції розрахунки не завершено (у тому числі, частково) (п. 6 Інструкції № 7).
Операції підпадають під нагляд з дати оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується.
Банк завершує валютний нагляд у таких випадках (п. 9 Інструкції № 7):
1) якщо сума незавершених розрахунків за експорт товарів не перевищує «незначної суми» - екв. 400 тис. грн. Сума незавершених розрахунків для цих цілей визначається за офіційним курсом НБУ на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата постачання товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог). Але операцію можуть і не зняти з нагляду - якщо буде дроблення операцій експорту товарів або дроблення валютних операцій.
2) при експорті товару — після зарахування на поточний банківський рахунок резидента в Україні грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар.
Отже, при отриманні від нерезидента повної попередньої оплати за товар при експорті – операція знімається з валютного нагляду майже одразу, в інших випадках, при інших способах розрахунків, оплата за товар має бути зарахована на рахунок продавця-резидента не пізніше 180 календарних днів з дати оформлення митної декларації.
Проте, чи вплине порядок оплати (повна передоплата/постоплата) на специфічні вимоги під час застосування режиму експортного забезпечення, якщо вимагати від нерезидента здійснення повного розрахунку до оформлення митної декларації? Про це детальніше далі.
2. Умови експорту товарів в режимі експортного забезпечення
Експорт товарів, до яких застосовуватиметься режим експортного забезпечення, буде можливий при дотриманні двох обов’язкових вимог:
1. Наявність позитивної історії повернення валютної виручки за попередні 6 місяців (ΣЛіміт), а також
2. Відсутність порушень валютного законодавства за попередні 12 місяців.
Ліміт буде розраховуватись, як 1/3 вартості товарів, що експортовані за попередні 6 місяців за митними деклараціями, за якими експортер або отримав повну передоплату за товар, або банки завершили валютний нагляд.
Ліміт розраховує Державна митна служба для кожного експортера на основі даних від НБУ, які він, в свою чергу, збирає від обслуговуючих банків.
Для того, щоб банк звітував перед НБУ про обсяг експортних операцій, зацікавлений в цьому експортер повинен до 10 числа поточного місяця звернутись до своїх обслуговуючих банків. НБУ, в свою чергу, на основі отриманої від обслуговуючих банків інформації, до 20 числа поточного місяця інформуватиме митницю про розміри експортних операцій для розрахунку ліміту.
Якщо експортером не дотримано ці вимоги, тобто якщо у експортера
- відсутня позитивна історія повернення валютної виручки, або
- обсяги експорту протягом поточного місяця перевищать показник ΣЛіміт, або
- мали місце порушення валютного законодавства за попередні 12 місяців,
експортер буде змушений експортувати товар за особливою процедурою:
Крок 1. Реєструємо податкову накладну за стандартною ставкою ПДВ 14 % або 20 % (в залежності від вантажу) до подання митної декларації.
Крок 2. Подаємо митну декларацію та експортуємо товар.
Крок 3. Реєструємо розрахунок коригування та змінюємо ставку податку за експортованим товаром на 0 % після отримання повної оплати за товар та закриття банком валютного нагляду з повернення валютної виручки.
Реєстрація таких ПН та РК не може бути зупинена.
Про закриття валютного нагляду банк самостійно звітує до податкової протягом 3 днів, а податкова повідомляє експортера до електронного кабінету
З наведеного слідує, що отримання повної передоплати за товар, хоч і є підставою для зняття операції з валютного контролю, проте не є самостійною підставою для звільнення від обов’язку реєстрації податкової накладної за ставками 14 % або 20 % в режимі експортного забезпечення.
Проте, отримання повної передоплати за товар буде загалом позитивно впливати на розрахунок показника ΣЛіміт в бік його збільшення, отже є велика ймовірність, що обсяг наступних експортних операцій його не перевищать, що в свою чергу, все-таки звільнить експортера від обов’язку реєструвати податкові накладні за ставками 14% або 20 %.
3. Коли складати ПН та РК в режимі експортного забезпечення
На сьогоднішній день ПКУ не передбачено норми, на яку дату слід складати ПН в режимі експортного забезпечення, зазначено лише в загальному «до дати подання митної декларації для митного оформлення такої операції».
Складати та реєструвати розрахунок коригування експортер зможе лише тоді, коли буде виконано дві умови:
1) банк знімає з валютного нагляду експортну операцію. Це відбудеться в тому випадку, коли нерезидент погасить заборгованість перед експортером або сума операції буде меншою за незначну суму (400 тис. грн). (див. п.1.).
2) різниця між фактурною та митною вартістю товарів не повинна бути відʼємною. Тобто ті експортери, які експортують товар за заниженими цінами, розраховувати на повернення забезпечення не зможуть.
Якщо обидві вищезгадані умови дотримані, експортер може повернути надане забезпечення та скласти РК на 0 %.
Після цього необхідно відобразити РК на зменшення та експортну ПН у декларації з ПДВ.
Сформоване від’ємне значення з ПДВ у декларації з ПДВ, що може виникнути після відображення у ній РК на зменшення, експортер має право повернути, скориставшись механізмом бюджетного відшкодування.