Режим експортного забезпечення – що зміниться для експортерів агропродукції?
5-го лютого 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо застосування режиму експортного забезпечення на період дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.01.2023 № 2881-IX. Закон буде введено в дію через місяць, починаючи з 4 березня 2023 року.
Закон спрямований на вирішення проблеми неповернення валютної виручки, тобто порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження виручки за операціями з експорту товарів.
Для вирішення зазначеної проблеми передбачається створення наступного механізму – режиму експортного забезпечення, який передбачає певні обмеження щодо експорту деяких товарів сільськогосподарського призначення:
1) Режим експортного забезпечення запроваджується КМУ на період дії воєнного стану.
КМУ повинен визначити строк дії режиму та мінімальні експортні ціни на товари, щодо яких запроваджується режим експортного забезпечення.
Вводити режим експортного забезпечення є правом, а не обов’язком Кабміну.
2) Режим експортного забезпечення буде стосуватись обмеженого кола операцій: а саме операцій з експорту таких товарів (згідно з УКТ ЗЕД):
1001 - Пшениця і суміш пшениці та жита (меслин),
1003 - Ячмінь
1005 - Кукурудза
1201 - Соєві боби, подрібнені або неподрібнені,
1205 - Насіння свиріпи або ріпаку, подрібнене або неподрібнене
1206 - Насіння соняшнику, подрібнене або неподрібнене
1512 - Олії соняшникова, сафлорова або бавовняна та їх фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу
2306 - Макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305, мелені або немелені, негранульовані або гранульовані
3) Хто може експортувати товари при запровадження цього режиму:
- виключно платники ПДВ, чия реєстрація не є призупиненою;
- експортер з позитивною історією щодо повернення валютної виручки за результатом попередніх 12 місяців (показник ΣЛіміт та відсутність порушень валютного законодавства);
- за відсутності позитивної історії експортера або у разі суттєвого збільшення ним обсягів експортних операцій, що перевищує показник ΣЛіміт, умовою вивезення у митному режимі експорту товарів, щодо яких застосовано режим експортного забезпечення, є реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за ставкою, визначеною для операцій з постачання таких товарів на митній території України (14 % або 20 % в залежності від продукції).
Право на бюджетне відшкодування в такому випадку експортер отримає виключно за умови завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків за операцією з експорту товарів з боку банку.
4) Як буде розраховуватись показник ΣЛіміт та як держоргани будуть обмінюватись інформацією
- Суб’єкти ЗЕД подають в свої обслуговуючі банки заяви;
- За цими заявами обслуговуючі банки щомісячно (до десятого числа поточного місяця) надають в НБУ інформацію про показник ∑ВалВир* в розрізі суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;
*∑ВалВир - сума операцій суб'єкта ЗЕД вказана у митних деклараціях, щодо яких протягом попередніх шести місяців банками, що обслуговують такого суб'єкта, було завершено здійснення валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків та/або щодо яких була здійснена повна попередня оплата на рахунок резидента в Україні за всю партію товару, оформлену відповідною митною декларацією. Сума розрахована в національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України на дату оформлення митної декларації.
- НБУ щомісячно (до двадцятого числа поточного місяця) подає в Держмитслужбу дані про показник ∑ВалВир в розрізі суб'єктів ЗЕД;
- Держмитслужба після цього буде розраховувати показник ΣЛіміт щомісячно для кожного експортера, який експортує товар з застосуванням режиму експортного забезпечення.
Показник буде обчислюватись за формулою:
∑Ліміт = 1/3 * ∑ВалВир
- Державна податкова служба буде повідомляти Держмитслужбу про суб'єктів господарювання, щодо яких встановлено порушення валютного законодавства.
5) Які зміни внесуть до Податкового кодексу у зв’язку з запровадженням режиму експортного забезпечення:
Фактично, тим експортерам, в кого відсутня позитивна історія або перевищено показник ΣЛіміт, до завершення валютного нагляду буде заборонено використовувати експортну ставку ПДВ 0 %. Перед початком експорту (до дати подання митної декларації для митного оформлення експортної операції) треба буде зареєструвати ПН за ставкою 14% або 20 % (як для постачання на митній території України), і лише після завершення валютного нагляду – скласти РК на 0 %.
Для реєстрації РК на 0 % є ще одна умова - різниця між фактурною та митною вартістю товарів, зазначених в митних деклараціях, на підставі яких такі товари були фактично вивезені за межі митної території України, не повинна бути від'ємною.
Тобто, вивезення товарів після складення податкової накладної не даватиме права на застосування ставки податку 0 % до завершення валютного нагляду.
Реєстрація Таких ПН та РК не може бути зупиненою.
Про реєстрацію податкової накладної ДПС повинна повідомляти Держмитслужбу.
6) Що буде з бюджетним відшкодуванням внаслідок таких операцій:
Суми у зв’язку з коригуванням будуть підлягати бюджетному відшкодуванню. У разі виникнення від'ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 ПКУ, за рахунок коригування податкових зобов'язань у зв’язку з дією режиму експортного забезпечення, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню відповідно до підпункту "б" пункту 200.4 ПКУ.