Особливості трудових відносин під час воєнного стану
15 березня ВРУ ухвалила в цілому Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" № 2136–IX (далі – Закон), який визначає особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, на період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану”.
Закон набирає чинності 24 березня 2022 року та є дійсним до моменту припинення та скасування воєнного стану.
1. Укладення трудового договору та його призупинення
На період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору. Умова про випробування під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників. Роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори з метою оперативного залучення нових працівників до виконання роботи, а також усунення кадрового дефіциту.
Законом встановлено можливість призупинення дії трудового договору, тобто тимчасове звільнення роботодавця від обов'язку забезпечувати працівника роботою і тимчасове звільнення працівника від обов'язку виконувати роботу. Це призупинення не тягне за собою припинення трудових відносин, а відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію.
2. Переведення та зміна істотних умов праці
На період дії воєнного стану роботодавець може перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди. Винятком є переведення на роботу в місцевість, де тривають активні бойові дії. Така робота не повинна бути протипоказана працівникові за станом здоров'я або з інших обставин ставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови працівника. Оплата праці за виконану роботу має бути не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою. На період дії воєнного стану норми ст. 32 КЗпП про двомісячний строк попередження працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.
3. Розірвання трудового договору
З ініціативи працівника. Працівник може розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого строку попередження, якщо підприємство, установа, організація розташовані у районах ведення бойових дій. Винятком є примусове залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного часу, а також якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах, віднесених до критичної інфраструктури.
З ініціативи роботодавця. Роботодавець має право розірвати трудовий договір з працівником у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи, організації по причині знищення потужностей або майна підприємства у результаті бойових дій. Про таке звільнення працівник попереджається не пізніше ніж за 10 днів з виплатою вихідної допомоги в розмірі не менше середнього місячного заробітку.
На період дії воєнного стану допускається також звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці. Винятком є відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною.
На період дії воєнного стану норми ст. 43 КЗпП не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.
4. Встановлення та облік часу роботи і часу відпочинку
Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень.
Для працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу не може перевищувати 50 годин на тиждень.
П'ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями.
Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.
Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.
На період дії воєнного стану не застосовуються норми ст. 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частини першої ст. 65, частини третьої – п'ятої ст. 67 та ст. 71–73 (святкові й неробочі дні) КЗпП.
5. Залучення до роботи деяких категорій працівників
На час дії воєнного стану дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які вигодовують дитину віком до одного року) на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
Працівники, які мають дітей, на час дії воєнного стану можуть залучатись до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові й неробочі дні, направлятися у відрядження за їх згодою. Винятком є:
- вагітні жінки і жінки, що мають дітей віком до одного року;
- особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.
Дану категорію працівників Закон також забороняє залучати до роботи у нічний час.
6. Оплата праці та відпустки
Законом встановлено, що заробітна плата виплачується на умовах, визначених трудовим договором. Її виплата може бути призупинена до моменту відновлення можливості підприємства здійснювати основну діяльність, якщо така можливість відсутня у зв’язку з веденням бойових дій.
Закон звільняє від відповідальності роботодавців за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо він доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або інших обставин непереборної дії. Звільнення роботодавця від відповідальності не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.
На період воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарних дні.
Роботодавець може відмовити працівнику в наданні будь-якого виду відпусток, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах, віднесених до критичної інфраструктури. Це положення не стосується випадків відпусток у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною.
Протягом періоду дії воєнного стану, на прохання працівника роботодавець може надати відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку.
7. Кадрове діловодство
На час воєнного стану Закон дозволяє організацію кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів здійснювати на розсуд роботодавця у районах активних бойових дій.
8. Діяльність профспілок
У межах своєї діяльності професійні спілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями.
На період воєнного стану тимчасово призупиняється дія ст. 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» щодо відрахування коштів первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу та відповідні норми колективних договорів.