Адвокатське Об'єднання «Консенсус»

1 липня 2024 року набуває чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» від 09.05.2024 № 3706-IX (далі – Закон № 3706). Зміни переважно стосуються режиму експортного забезпечення, але є і ряд інших змін, які зачіпають звичайних платників податків, що не займаються експортом с/г продукції.

1. Режим експортного забезпечення деяких видів с/госп продукції

Закон № 3706 запроваджує тимчасові правила оподаткування ПДВ експорту товарів та режим експортного забезпечення, зокрема: документальне оформлення експортних операцій, складання ПН/РК, визначення ставки ПДВ, яка при цьому застосовуватиметься.

Із Закону про ЗЕД виключається ст. 19-1, яка ще раніше встановлювала механізм режиму експортного забезпечення, який до сьогоднішнього дня так і не запрацював.

Відтепер вводиться новий порядок та умови дії режиму експортного забезпечення с/госп продукції (нова ст. 19-2 Закону про ЗЕД) та встановлюються нові особливості оподаткування ПДВ таких операцій (новий п. 97 підрозд. 2 розд. XX ПКУ замість старого п. 91 підрозд. 2 розд. XX ПКУ).

Як і раніше, Кабміну під час воєнного стану надається можливість та відповідні повноваження на тимчасовій основі як запроваджувати, так і скасовувати режим експортного забезпечення окремих видів с/госп продукції.

Норми щодо режиму експортного забезпечення запрацюють не одразу після набрання чинності Законом № 3706 (тобто не з 1 липня 2024 р.), а лише після того, як КМУ своїм окремим рішенням запровадить початок дії такого режиму.

Режим експортного забезпечення буде застосовуватись до експорту певних с/госп товарів за кодами УКТ ЗЕД: 0409 00 00 00 (мед натуральний), 0802 31 00 00 (горіхи волоські у шкаралупі), 0802 32 00 00 (горіхи волоські без шкаралупи), 1001 (пшениця і суміш пшениці та жита (меслин)), 1002 (жито), 1003 (ячмінь), 1004 (овес), 1005 (кукурудза), 1201 (соєві боби), 1205 (насіння ріпаку або кользи), 1206 00 (насіння соняшнику), 1507 (олія соєва), 1512 (олія соняшникова), 1514 (олія ріпакова (із ріпака або кользи) або гірчична), 2306 (макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних або мікробних жирів і олій, за винятком відходів соєвої та арахісової олії).

Щодо оподаткування ПДВ в режимі експортного забезпечення - потрібно буде ще до оформлення митної декларації на експорт  товарів скласти податкову накладну за договірною вартістю та зареєструвати її в ЄРПН.

Ставку ПДВ для операцій у режимі експортного забезпечення платники ПДВ розраховуватимуть виходячи з відсотка повернення валютної виручки в Україну за даними операцій з експорту таких товарів, здійснених платником ПДВ протягом 12 останніх календарних місяців, за якими вже закрито валютний нагляд. Цей механізм розрахунку має визначити Кабмін. Тож якщо зазначений відсоток становитиме 80 % і більше, то можна розраховувати на ставку ПДВ 0 %, якщо ж менше - то ставка буде 14 % або 20 %, проте з можливістю коригування через розрахунок коригування після повернення валютної виручки в Україну.

2. Реквізити експортної ПН

Ці зміни є актуальними абсолютно для всіх експортерів (а не лише експортерів с/госп продукції та режиму експортного забезпечення).

Одиниця виміру в експортній ПН - відтепер в ПН на експортну операцію мають бути зазначені ті одиниці виміру, які застосовуються при оформленні митної декларації на такі товари.

Нові реквізити експортної ПН. В експортній ПН стануть обов’язковими наступні реквізити:

— дата та номер митної декларації (МД);

— дата та номер договору (контракту). У ПН, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України на підставі форвардного контракту, зазначається відповідна відмітка про форвардний контракт.

!!! Реквізити договору потрібно буде заповнюється тільки в ПН на експортні операції. На всі інші операції (постачання на території України) зазначати реквізити договору в ПН не потрібно.

3. Операційний день для реєстрації ПН/РК під час воєнного стану

Викладено в новій редакції п. 69.18 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, який визначає тривалість операційного дня для реєстрації ПН/РК під час воєнного стану.

Як і раніше, передбачено що операційний день триває в робочі дні з 8 години до 20 години. А операційний день, на який припадає граничний строк реєстрації ПН/РК, триває з 0:00 до 24:00.

Але є уточнення - в який день здійснюється реєстрація ПН/РК і направляється квитанція, якщо ПН/РК направлена на реєстрацію в день граничного строку реєстрації ПН/РК. Реєстрація такої ПН/РК і направлення квитанції про її прийняття або неприйняття здійснюватиметься не пізніше наступного операційного дня з дня подання ПН/РК на реєстрацію.

Ймовірно, мається на увазі те, що безпосередньо реєстрація ПН/РК в цьому випадку може відбуватися наступним операційним днем, але датою реєстрації все одно буде дата подання ПН/РК на реєстрацію.

Крім того, як і раніше діє норма, - якщо протягом цього визначеного строку не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК, то така ПН/РК вважається зареєстрованою в ЄРПН.

4. КІК-штрафи тимчасово не застосовуються

Встановлено, що до кінця воєнного стану (плюс 6 місяців) НЕ будуть застосовувати штрафи за більшість КІК-порушень (що передбачені в абз. 1-8 п. 120.7 ПКУ).

Це, зокрема, штрафи за:

— неподання та несвоєчасне подання Звіту з КІК (граничний строк - 1 травня року, наступного за звітним);

— невідображення у Звіті з КІК відомостей про всі наявні КІК або невідображення суттєвої інформації (це наприклад, інформації про розмір доходу від реалізації товарів (робіт, послуг) КІК, підстави звільнення від оподаткування прибутку КІК, кількість працівників КІК станом на кінець звітного року, про операції КІК з офшорними юрисдикціями);

— неподання повідомлення з КІК (про набуття або втрату контролю).

Окрім цього, до платника податків та його посадових осіб не застосовуватиметься адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення, пов'язані із застосуванням правил КІК.

Незважаючи на тимчасове незастосування штрафів - обов’язки, пов’язані з володінням (контролем) КІК, не зникли. Як і раніше, потрібно подавати повідомлення, звіти, сплачувати податок з прибутку КІК.

Незрозумілим поки залишається питання – як положення щодо звільнення від відповідальності будуть застосовувати ДПС та в подальшому суди.

Цілком можлива позиція ДПС, що штрафи за КІК-порушення, вчинені у цей період, будуть застосовуватися, але вже після закінчення воєнного стану (плюс шість місяців).

Тому рекомендуємо виконувати всі обов’язки щодо КІК, щоб убезпечити себе від великих штрафів після скасування воєнного стану.