За ненадання відповіді на запит податкової відтепер можуть оштрафувати
28 квітня набув чинності Закон № 2970, який вводить до ПКУ положення про міжнародний автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки за стандартом CRS. Але, крім положень про обмін, цим Законом вносяться важливі зміни щодо запитів від податківців, та вводяться штрафи за ненадання інформації на них.
1. Загальні правила щодо запитів податківців
Вимоги до запитів, а також підстави їх надсилання визначені у ст. 73 ПКУ. Запит повинен містити:
- підпис керівника (заступника або уповноваженої особи) податкової;
- печатку контролюючого органу;
- підстави для направлення запиту відповідно до п. 73.3 ПКУ із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
- перелік запитуваної інформації та перелік документів, які повинен надати платник.
Строк для надання відповіді - 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. При зустрічній звірці строк надання відповіді – 10 робочих днів.
Ненадання відповіді на запит у деяких випадках може призвести до позапланової документальної перевірки (наприклад, п. 78.1.1 наявність у податківців інформації, яка свідчить про порушення платником податкового законодавства, п. 78.1.4 недостовірність даних у декларації, п. 78.1.19 ненадання відповіді на запит у межах зустрічної звірки).
Якщо запит не відповідає вимогам, визначеним у п. 73.3 ПКУ, то платник має право не відповідати на нього. Однак на незаконний запит завжди краще давати відповідь із зазначенням причин ненадання запитуваної інформації або документів.
При цьому штрафів за ненадання відповіді законодавство не передбачало.
Особливі правила під час карантину/воєнного стану.
На період карантину строки надання відповідей на запити призупинено за деякими винятками (п. 52-8 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
На період воєнного стану ці строки також призупинені (п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ), за деякими винятками.
Серед цих винятків, строки «подання звітності та/або документів (повідомлень)», тож виникає питання: чи можна відповідь на запит податкового органу віднести до документів?
На наш погляд, можна. Визначення терміну «документ» достатньо широке (п. 14.1.1441 ПКУ) – це «документ, створений у паперовій або електронній формі …, складання та/або подання, та/або відправлення якого передбачається ПКУ, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ, та/або пов’язане з реалізацією прав і обов’язків платника податків та/або контролюючих органів згідно з нормами ПКУ».
Тож формально, відповідь на податковий запит вписується у це визначення, і виходить, що передбачене пп. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ призупинення строків не стосується подання відповідей на податкові запити.
Тому, питання призупинення строків при наданні відповіді на запити податківців, є на сьогодні неоднозначним.
Крім того, на час воєнного стану не всі позапланові документальні перевірки дозволені. На сьогоднішній день, поки що не проводяться документальні позапланові перевірки, якщо платник не надав відповідь на запит.
2. Правила надання відповіді на запити податківців після змін
В першу чергу, Закон № 2970 додає нові підстави для надсилання запитів (вони стосуються питань міжнародного обміну інформацією про фінансові рахунки).
Крім того, новим п. 121.2 ПКУ вводиться штраф за неподання або подання не в повному обсязі платником документів чи іншої інформації на запит у випадках:
- коли запит надсилається на підставі надання інформації щодо міжнародного обміну даними про фінансові рахунки). Розмір - 5 мінзарплат за кожен факт неподання/подання не у повному обсязі. Станом на сьогодні це 33 500 грн.;
- коли запит надсилається в інших випадках, передбачених ст. 73 ПКУ. Розмір - 1 мінзарплата за кожен факт неподання/подання не у повному обсязі. Станом на сьогодні це 6 700 грн.
Сплата штрафу не звільняє платника від обов’язку надати інформацію, що вимагається.
Норма щодо штрафу з’явилася у ПКУ з дня набуття чинності Законом № 2970 – тобто, з 28.04.2023 р.
Неподання або подання не в повному обсязі документів чи інформації у відповідь на запит може вважатися порушенням, тільки коли спливуть строки для надання відповіді, встановлені у ПКУ. За загальним правилом - 15 робочих днів, наступних за днем отримання платником запиту. Однак, під час воєнного стану та карантину сплив строків має певні особливості.
Рекомендації при отриманні запиту від податкової:
1. Платник, як і раніше, має право не відповідати на запити, які складені з порушенням вимог п. 73.3.4 ПКУ. Тому, в першу чергу, радимо уважно проаналізувати запит на відповідність всім встановленим вимогам.
Якщо запит складено з порушеннями, то штраф за ненадання інформації та документів не повинен застосовуватись. Але на практиці, скоріше за все, кожен випадок складення запиту з порушенням, доведеться доводити та оскаржувати саме платнику податків. Тому безпечніше буде все-таки реагувати на запити та надавати відписку, у випадках з незаконними запитами. В подальшому це допоможе у вирішенні спору з податківцями.
2. Відсутність відповіді на запит - підстава для проведення деяких позапланових документальних перевірок. Але поки що не всі позапланові документальні перевірки дозволені. Тому не завжди відсутність відповіді на запит зараз може означати перевірку, але, у найближчому майбутньому може стати підставою для штрафу.
3. Що стосується призупинення строків надання відповідей на запити податківців на період воєнного стану (п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ), це спірне питання (див. вище, розд. 1).
Якщо запит за всіма ознаками є законним та відповідає вимогам п. 73.3.4 ПКУ, та ви маєте можливість відреагувати на нього, то краще дотримуватися строків, визначених у ПКУ (15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту).
4. Штраф передбачений ще й за подання документів у відповідь на запит не в повному обсязі.
Тому, спершу радимо проаналізувати, чи зазначено в запити конкретний перелік документів, якій від Вас вимагається. Якщо запит не містить чіткого переліку документів, то краще письмово про це зазначити у відповіді.
Крім того, під час надання документів, необхідно їх правильно оформити. У відповіді перелік документів слід розміщувати у частині «додатки», та зазначати кількість аркушів та екземплярів, а також вказувати, що це копії. Наприклад, «Додатки (засвідчені копії): договір №... від... на 10 арк. у 1 прим.».