Адвокатське Об'єднання «Консенсус»

Юрособа має право списати активи з балансу, якщо вони:

· вибули через продаж, безоплатну передачу, використання у власній діяльності, обмін

або

·  не відповідають критеріям визнання активами.

Перший критерій через військові дії не спрацьовує. Щоб перевірити дію другого критерію, слід звернутись до пункту 3 НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», згідно якого активами є ресурси:

· які юрособа контролює, тобто має вигоди від їх використання та обмежує доступ інших осіб до цих вигід;

· від використання яких вона планує в майбутньому одержувати економічні вигоди.

Отже, знищені об’єкти не вважають активами згідно із нацстандартами.

Окрім того, військові дії відповідають визначенню форс-мажорних обставин згідно зі статею 14-1 Закону про ТПП. Зз 24 лютого 2022 року ТПП засвідчила форс-мажор у зв’язку з воєнною агресією Російської Федерації (лист від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1).

Проте, не слід поспішати списувати активи з балансу у зв’язку з обставинами форс-мажору. Ще в часи АТО Мінфін дозволяв списувати майно з балансу лише на підставі результатів інвентаризації (лист від 19.01.2015 № 31-11420-08-10/1373).

Тож, в разі встановлення фактів знищення/псування майна підприємство обов’язково має провести інвентаризацію.

Інвентаризація потрібна, щоб забезпечити достовірність даних бухобліку і фінзвітності, перевірити і документально підтвердити наявність активів, стан, відповідність критеріям визнання і оцінки, задокументувати активи, що не відповідають критеріям визнання. Інвентаризація потрібна і для виявлення знищених та/або пошкоджених документів підприємства (див. роз’яснення ДПСУ від 07.04.2022, БЗ 129.07).

Якщо доступ до майна є, інвентаризацію необхідно провести (на день установлення фактів псування) в обсязі, визначеному керівником підприємства (п. 7 розд. I Положення № 879). Обсяг інвентаризації доцільно встановлювати у межах зруйнованих (пошкоджених) об’єктів.

Якщо доступу до майна немає (наприклад, підприємство або його відокремлений підрозділ знаходиться на тимчасово окупованій території чи в районі бойових дій), то з огляду на норми п. 8 розд. I Положення № 879, інвентаризацію майна необхідно здійснити тільки після отримання власником фактичного доступу (безпечного та безперешкодного) до таких активів (див. лист ДПСУ від 12.10.2021 № 3827/ІПК/99-00-21-03-02-06).

Тобто, коли стане можливо забезпечити безпечний і безперешкодний доступ до активів, постраждале підприємство:

- інвентаризує майно станом на 01 число місяця, наступного за місяцем, у якому зникли перешкоди для доступу до активів;

- відображає результати інвентаризації в бухобліку відповідного звітного періоду.

В іншому випадку слід й надалі обліковувати майно на балансі.

Порядок проведення інвентаризації:

Керівник створює інвентаризаційну комісію, а проведення інвентаризації оформлює наказом. До складу комісії входить:

-        головний бухгалтер;

-        матеріально відповідальна особа;

-        якщо списується обладнання, то в комісію також входить профільний фахівець;

-        інші члени комісії.

За результатами інвентаризації комісія складає по одному примірнику інвентаризаційних документів:

-        Інвентаризаційні описи запасів - складається окремий опис для непридатних запасів, в якому вказують найменування, кількість, причини, ступінь та характер псування, пропозиції щодо списання (пп. 4.4 розд. ІІІ Положення № 879).

-        Інвентаризаційні описи необоротних активів (групи необоротних активів) - складаються окремі описи на ОЗ, МНМА які не підлягають відновленню. Вказують час їх введення в експлуатацію та причини, що привели до стану непридатності такі об’єкти (пп. 1.8 розд. III Положення 879).

-        Акт втрачених документів (для первинки та бухрегістрів) – акт оформлюється у довільній формі з описом усіх втрачених документів.

-        Звіряльні відомості - бухгалтерія відображає виявлені розбіжності між даними бухобліку і даними інвентаризаційних описів (актів інвентаризації).

-        Протокол інвентаризаційної комісії - у протоколі наводять пропозиції щодо списання ОЗ, МНМА, запасів/товарів або їх можливого використання.

Керівник підприємства має затвердити протокол результатів інвентаризації і протягом п’яти робочих днів після завершення інвентаризації видати наказ про облік результатів інвентаризації (п. 1 розд. ІV Положення № 879).

В наказі слід зазначити:

-  про списання активів, подальше використання яких неможливе;

-  про проведення робіт з ліквідації зруйнованого об’єкта;

- про оцінку й оприбуткування запчастин, матеріалів, брухту, дорогоцінних металів, що залишилися після знищення/ліквідації активів.

Результати інвентаризації на підставі затвердженого протоколу інвентаризаційної комісії відображають у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності того звітного періоду, у якому закінчено інвентаризацію (п. 3 розд. ІV Положення № 879).

Оформлення списання знищених ОЗ, НМА, МНМА, ТМЦ

На підставі протоколу інвентаризаційна комісія складає:

— для списання ОЗ, НМА і МНМА (по кожному об’єкту) — Акт на списання основних засобів або Акт на списання автотранспортних засобів, взявши за основу форми із наказу № 818;

— для списання ТМЦ — Акт на списання (документ довільної форми), що містить реквізити первинного документу з урахуванням вимог Закону про бухоблік та Положення № 88. В акті зазначають найменування ТМЦ, її кількість та вартість, а також причини псування.

Ці документи складаються у двох примірниках (один передають матеріально відповідальній особі, другий — до бухгалтерії) та підписуються членами інвентаризаційної комісії.

Документи для ненарахування ПДВ

— для ОЗ — підтвердження факту вимушеної ліквідації (знищення) об’єкту ОЗ документом, що засвідчує форс-мажор або пожежу (акт, що засвідчує факт пожежі, складений згідно з Порядком № 2030). У нас є лист ТПП щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року — військової агресії Російської Федерації проти України). Роздрукуйте його і на додаток, пошліться на нього в Актах на списання основних засобів. Так спрацює п. 189.9 ПКУ.

За новим п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ протягом дії воєнного, надзвичайного стану по знищеним (втраченим) через війну товарам під час їх списання з балансу підприємствам нараховувати ПДВ не потрібно.

За нормами п.п. 14.1.244 ПКУ визначення «товари» охоплює всі матеріальні активи (в тому числі і ОЗ, НМА і МНМА). Тому:

— при списанні знищених ОЗ, НМА і МНМА підприємству для ненарахування ПДВ вистачить документів про інвентаризацію (її результатів) та Актів списання ОЗ (НМА, МНМА), складених за результатами інвентаризації, в яких буде сказано, що причиною знищення є воєнні дії (або пожежа, спричинена воєнними діями);

— для ТМЦ —працює новий п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Тому вистачить документів про інвентаризацію (її результатів) та Акта списання за фактами інвентаризації, в якому буде зазначено, що причиною знищення є воєнні дії (або пожежа, спричинена воєнними діями). 

Списання у бухобліку

Списання ОЗ, НМА:

На підставі Актів на списання ОЗ, НМА виконують такі операції (оформлюють їх бухдовідкою):

1) припиняють нараховувати амортизацію з місяця, наступного за місяцем ліквідації об’єкта ОЗ (п. 29 НП(С)БО 7 «Основні засоби», п. 30 НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи»). Якщо застосовувався виробничий метод — із дати, наступної за датою ліквідації об’єкта ОЗ;

2) списують нарахований знос за період використання ОЗ, НМА записом: Дт 13 — Кт 10, 12;

3) списують залишкову вартість ОЗ, НМА в тому періоді, у якому відбулася ліквідація об’єкта ОЗ, до інших витрат (п. 29 НП(С)БО 16 «Витрати») записом: Дт 976 «Списання необоротних активів» — Кт 10, 12;

4) усі витрати, пов’язані з ліквідацією ОЗ, НМА (заробітна плата персоналу, зайнятого на проведені ліквідації ОЗ, відносимо на субрахунок 976).

5) якщо раніше об’єкт переоцінювали (на субрахунку 411 за ним значиться кредитове сальдо), суму дооцінки списуємо: Дт 411, 412 — Кт 441.

Списання МНМА:

На підставі Актів на списання МНМА робимо такі записи (оформлюючи їх бухдовідкою):

1) списуємо нарахований знос за період використання МНМА записом: Дт 132 — Кт 112 (на суму нарахованої амортизації об’єкта МНМА);

2) списуємо залишкову вартість МНМА записом: Дт 976 — Кт 112 (на суму залишкової вартості списаного об’єкта (за її наявності)).

Списання ТМЦ:

На підставі документів, складених під час інвентаризації, а також Акту на списання підприємство списує знищений товар. Для цього списання знищених (втрачених) ТМЦ показуємо записом: Дт 947 «Нестачі та втрати від псування цінностей» — Кт 20, 22, 23, 25, 26, 27, 28.

Списання знищених у магазині товарів проводимо записом: Дт 947 — Кт 282 «Товари в торгівлі», а списання торгової націнки — записом: Дт 285 «Торгова націнка» — Кт 282 (або методом «червоне сторно»: Дт 282 — Кт 285).

По знищеним (втраченим) МШП, які вже були передані в експлуатацію, при списанні жодних додаткових бухзаписів не робимо. При передачі в експлуатацію їх уже списали з балансу (Дт 15, 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 22). За МШП залишився лише оперативний кількісний облік у розрізі місць експлуатації та відповідальних осіб протягом терміну їх фактичного використання (п. 23 НП(С)БО 9 «Запаси»). Такі МШП знімаємо тільки з оперативного обліку. МШП, не передані в експлуатацію і знищені на складі, списуємо як товари.

Ліквідація і податок на прибуток

Малодохідники орієнтуються на бухоблік.

Високодохідники (і малодохідники-добровольці) при списанні:

— виробничих ОЗ, НМА — збільшують фінрезультат на суму бухгалтерської залишкової вартості об’єкта ОЗ (п. 138.1 ПКУ) і зменшують фінрезультат на суму податкової залишкової вартості того ж об’єкта ОЗ (п. 138.2 ПКУ);

— невиробничих ОЗ, НМА — збільшують фінрезультат на бухгалтерську залишкову вартість (абз. п’ятий п. 138.1 ПКУ) без зменшуючої різниці;

— МНМА — різниці не рахують (БЗ 102.05);

— ТМЦ — різниць немає.

Щодо відшкодування збитків за знищене (втрачене) під час бойових дій майно: наразі практика лише формується. Оцінка збитків підприємства має бути проведена за Порядком № 326. Відповідальні за визначення шкоди та збитків підприємств недержавної власності — обласні, Київська міська держадміністрація (на період воєнного стану — військові адміністрації). Поки методики не затверджені.

Тому важливо по максимуму документувати факти руйнування та знищення активів підприємства. Окрім матеріалів інвентаризації, можуть використовуватися фото- і відеоматеріали, висновки незалежних фахівців.