Адвокатське Об'єднання «Консенсус»

Вже більше року в Україні триває повномасштабна війна, і мільйони українців були змушені покинути країну та проживають за кордоном.

Якщо особа проживає в іноземній країні більше 183 днів, то одразу дві країни можуть вважати її своїм податковим резидентом та вимагати сплачувати там податки, тож, в такому випадку виникає ризик подвійного оподаткування.

Українські переселенці не схожі на «класичних» воєнних біженців, для яких основним джерелом доходу є допомога та соціальні виплати. Більшість українців продовжують залишатись економічно активними та, часто мають не одне джерело доходів і значні активи.

Саме тому, питання податкового резидентства актуальне, в першу чергу, для представників бізнесу – людей, що володіють як українськими, так і іноземними компаніями, мають підприємницький статус ФОП або займають керівні посади в українських компаніях та керують ними дистанційно, з іншої держави.

 Статус податкового резидента

Податкове резидентство не тотожне поняттю громадянства. Особа може бути громадянином України, і при цьому, бути податковим резидентом іншої держави, або одночасно, визнаватись податковим резидентом як України, так і іншої держави.

Податкове резидентство визначає країну, де у людини виникає обов’язок сплачувати податки, і цей статус зовсім не залежить від громадянства.

За загальним правилом, особа вважається резидентом України, якщо вона (1) має місце проживання в Україні.

Якщо особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має (2) місце постійного проживання в Україні;

Якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має (3) більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні;

У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо (4) перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року;

І лише якщо неможливо визначити резидентський статус використовуючи попередні положення, особа вважається резидентом, якщо вона є (5) громадянином України.

У більшості країн світу критерії визначення статусу податкового резидента є аналогічними або схожими.

Зазвичай, критерії резидентства в інших країнах зводяться до наступного:

1) перебування в країні понад 183 дні протягом календарного року;

2) наявність центру життєвих та економічних інтересів;

3) наявність постійного місця проживання.

Але, навіть якщо ви вже набули статус податкового резидента іншої держави – це не означає що ви автоматично позбавляєтесь статусу податкового резидента України. Українські податкові органи можуть продовжувати вважати вас своїм податковим резидентом, поки ви не доведете зворотнє.

Що таке «центр життєвих / економічних інтересів»?

 В більшості випадків, діє правило: в якій країні у особи знаходиться центр життєвих інтересів – там вона і повинна сплачувати податки, податковим резидентом тієї країни вона  і є.

Під центром життєвих інтересів зазвичай розуміють сім’ю (дружина/чоловік, неповнолітні діти), реєстрацію підприємцем, майно, навчання, роботу, навіть приймаються до уваги абонементи до спортзалів, басейнів, секцій, місце де знаходиться сімейний лікар особи, тощо.

Центр економічних інтересів в особи виникає у тій країні, де вона має: постійне місце проживання; офіційне місце роботи;  зареєстрований бізнес чи ФОП; відкриті банківські рахунки; регулярну сплату податків та комунальних платежів.

Тож, для визначення резидентського статусу важливо аналізувати що під центром життєвих інтересів розуміє кожна конкретна держава, в якій проживає така особа, в кожному окремому випадку.

Як позбутися статусу податкового резидента України

Процедури скасування статусу податкового резидента, чи офіційного документа, який би чітко фіксував факт втрати статусу податкового резидента, в Україні немає.

Статус податкового резидента втрачається, якщо людина припиняє будь-який правовий зв'язок із Україною. Наприклад, відмовляється від громадянства України, повністю змінює центр життєвих інтересів (продає нерухомість, ліквідує компанії, припиняє підприємницьку діяльність, виїжджає на місце постійного проживання за кордон тощо).

Орієнтовний перелік дій для втрати статусу резидента України:

1 – Мати законне право на тривале проживання на території іншої країни (як для себе, так і для дружини/чоловіка/дітей);

2 – Разом з сім’єю фактично та тривало (в ідеалі – більше 183 днів протягом календарного року) проживати за межами України, та мати докази цього (договір довгострокової оренди, місце навчання дітей в цій країні, місце роботи дружини в цій країні, тощо);

3 – Подати «нульову» податкову декларацію при виїзді на постійне місце проживання за кордон (п. 179.3. ПКУ), отримати довідку ДПС про відсутність податкових зобов'язань;

4 – Знятись з місця реєстрації проживання (прописка) в Україні і зареєструватись на постійне проживання за кордоном;

5 – Не бути працевлаштованим в Україні, бути працевлаштованим за кордоном, можливо навіть у своїй компанії і дохід буде отримуватись лише у вигляді дивідендів, вести бізнес за кордоном;

6 – Не бути зареєстрованим в Україні як ФОП;

7 – Мати джерела доходів за межами України, рахунки в зарубіжних банках;

8 – Мати присвоєний податковий номер фізичної особи закордонної країни;

9 – Мати додаткові стійкі соціальні та культурні, зв'язки з іноземною країною (поліси медичного страхування, річні абонементи у спортивні клуби, членські карти мисливських клубів, тощо).

Чим більше буде зроблено з цього переліку, тим більше шансів довести українським податковим органам факт втрати вами статусу податкового резидента України. Тобто, треба максимально «обростати» зв’язками за кордоном, та втрачати аналогічні зв’язки з Україною.

І навпаки, за дзеркальним принципом слід діяти, якщо вам вигідно зберігати резидентський статус в Україні.

Але, оскільки в Україні немає офіційного документа про втрату резидентства України, в кожному конкретному випадку цей факт доведеться доводити в суді.

Поки втрата статусу резидента не врегульована на рівні закону, можливим варіантом є – не платити податки, чекати на можливе повідомлення з податкової, а вже потім із використанням конвенцій про уникнення подвійного оподаткування доводити, що отриманий статус резидента в іншій державі нівелює цей статус в Україні.

Як уникнути подвійного оподаткування доходів:

Для того, щоб не сплачувати податки двічі, треба визначитися, які у вас є об'єкти оподаткування, де ви плануєте жити, та які ставки діють на оподаткування цих об’єктів в іноземній країні і в Україні. Виходячи з цих даних визначитися, яке резидентство для вас буде більш вигідним – українське чи закордонне, вжити всіх заходів для отримання резидентського статусу бажаної країни.

Якщо людина проживає приблизно однаковий час і в Україні, і в іноземній країні на рік, має центри життєвих інтересів одразу в двох країнах, та вони є приблизно однаковими за обсягом, то питання оподаткування доходів буде вирішуватись виходячи з правил Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Україною та країною проживання людини.

Україна підписала угоди про уникнення подвійного оподаткування зі 73 країнами світу.

В кожному конкретному випадку рекомендуємо звертатись до місцевих юристів чи податкової служби, щоб отримати рекомендації, як діяти, щоб не порушувати локальне законодавство. В податковій службі України можна отримати індивідуальну податкову консультацію з питання визначення свого резидентського статусу за конкретних умов та обставин. Проте, щоб правильно скласти запит на отримання консультації, рекомендуємо звертатись до спеціалістів, оскільки правильно складений запит дає більше шансів на отримання бажаної для вас відповіді.

 Особливості оподаткування деяких доходів:

Всесвітні доходи. Резиденти України мають обов’язок сплачувати податки з доходів, отриманих за кордоном. Якщо ви вважаєтесь резидентом іншої держави – цей обов’язок в Україні, відповідно, зникає.

КІК. Резиденти України мають звітувати та сплачувати податки в рамках КІК – контрольованих іноземних компаній. Натомість, не будучи податковим резидентом України, особа звільняється від вищенаведених зобов’язань перед Україною.

Так само дзеркально це правило працює і навпаки: якщо особа має статус податкового резидента іншої країни і має компанію в Україні, то вона повинна відобразити таку українську компанію як КІК в країні свого податкового резидентства за правилами, що діють в цій країні.

Щомісячна зарплата директора. За загальними правилами конвенцій, класична директорська щомісячна зарплата – оподатковується в країни резидентства, АЛЕ тільки якщо робота не здійснюється з території іншої держави! В іншому випадку – така держава як джерело виплати може теж оподатковувати директорський дохід.

Якщо український роботодавець фактично сплачує податки за директора в Україні, а особа-директор додатково, самостійно, сплачує податки в іншій країні – виникає класична ситуація з подвійним оподаткуванням, і в залежності від умов конвенції особа може мати право на зарахування або повернення зайво сплачених податків в Україні.

Але в Україні немає чіткої процедури повернення, як і судової практики з цих питань, військовий збір та ЄСВ взагалі не підлягають поверненню – оскільки  конвенції на ці платежі не поширюються.

Вирішити цю проблему допоможе як раз конкретно визначений та єдиний резидентський статус особи.

Доходи ФОП. За загальними правилами конвенцій, дохід від підприємницької діяльності оподатковується в країні резидентства. В той же час, інша країна також може визнати вас своїм податковим резидентом Проте, дія конвенцій не поширюється на спрощену систему оподаткування. Тобто не можна провести взаємозалік сплаченого єдиного податку в Україні та країні перебування, тож виникає ризик подвійного оподаткування доходів.

Крім того, для ФОП є ризик втрати права бути на спрощеній системі оподаткування, оскільки за законодавством, нерезиденти України не можуть бути платниками єдиного податку. Тому або доведеться доводити зв’язок з Україною та статус її податкового резидента, або ліквідувати ФОП.

 Як податкова дізнається про мої доходи та компанії за кордоном?

Через систему автоматичного обміну інформацією CRS. В Україні нещодавно ухвалили відповідний закон.

В 2024 році відбудеться перший автообмін з іноземними країнами, Україна отримає дані про рахунки, відкриті резидентами – фізичними особами за кордоном в 2023 році (за попередні періоди – ні), та про існуючі рахунки фізичних осіб з балансом вище 1 млн. дол. США.

В 2025 році відбудеться другий автообмін, Україна отримає інформацію про усі рахунки резидентів (фізичних та юридичних осіб) за кордоном за весь час.

Тобто, невдовзі українська податкова отримає інформацію про закордонні рахунки українців та зможе побачити тих, хто ухилився від сплати податків. Якщо ви мали сплачувати податки та не сплатили їх, вам можуть донарахувати податок (+ штраф, пеню).

 

Кінцевий термін подання майнової декларації за 2022 рік – 1 травня 2023 року. 

 

Аналіз доходів і правильний розрахунок податків допоможуть уникнути значних витрат в майбутньому. 

 

Якщо у Вас є питання:

- які податки та в якій країні я повинен сплачувати?

- яке податкове резидентство мені обрати (якщо є така можливість)?

- як здійснити податкове планування?

Звертайтеся за консультацією на office@consensus.in.ua або залиште свій запит на сайті.

 

Будемо вдячні за Ваш лайк.