Консультації

18.03.2021

ПОЗИКА СПІВРОБІТНИКОМ У ПІДПРИЄМСТВА (ПОВОРОТНА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА)

За своєю правовою природою договір поворотної фінансової допомоги є договором позики та регулюється пар. 1 гл. 71 Цивільного кодексу а України, який не встановлює ніяких обмежень по сумі коштів, які можуть надаватися в користування, а також щодо мети їх використання.

Оскільки поворотна фінансова допомога може бути видана готівкою , - в цьому випадку будуть діяти обмеження згідно Положення № 148 про ведення касових операцій у національній валюті України. Так, юрособа має право здійснювати розрахунки готівкою з фізичною особою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в розмірі 50 000 грн. (включно).

Інших обмежень чинне законодавство не передбачає.

Оскільки фінансова допомога надається фізичній особі на поворотній основі, дохід в розмірі отриманої допомоги у неї не виникає, таким чином підстави для оподаткування його ПДФО і військовим збором відсутні. Причому термін, на який видається допомога, значення не має. Дохід у фізособи не виникатиме і тоді, коли сума допомоги погашається нею з порушенням термінів, встановлених договором або графіком погашення, проте в межах строку позовної давності.

Оподатковуваний дохід у фізособи може виникнути в наступних випадках:

1) прощення (анулювання) боргу позикодавцем за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності ( пп. «д» п. 164.2.17 ПКУ);

2) списання заборгованості за договором позики, за якою минув строк позовної давності (п 164.2.7 ПКУ).

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦКУ). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ).

Таким чином, якщо фізособою не виконується зобов'язання по поверненню фінансової допомоги в термін, визначений договором, то сума такої заборгованості включається до його оподатковуваного доходу в разі її анулювання (прощення) кредитором до закінчення строку позовної давності на підставі пп. «д» п. 164.2.17 або пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ у разі закінчення строку позовної давності.