Як уникнути дисконтування заборгованості
1. Що таке дисконтування і яку заборгованість дисконтують
Суть дисконтування полягає в тому, що поточну вартість коштів приводять до їх майбутньої вартості. Тобто, визначають, скільки гроші мають коштувати сьогодні, якщо ми плануємо їх повернути лише через певний час.
Згідно п. 9 НП(С)БО 11 «Зобов’язання» і п. 12 НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» всі підприємства, які складають фінансову звітність за НП(С)БО, мають відображати в балансі за теперішньою вартістю, тобто дисконтувати:
— довгострокову дебіторську заборгованість і
— довгострокові зобов’язання.
Поточна дебіторська заборгованість і поточні зобов’язання не дисконтуються.
Довгостроковими вважаються дебіторські заборгованості та зобов’язання, які повинні бути погашені після 12 місяців з дати балансу (п. 4 НП(С)БО 10 і п. 4 НП(С)БО 11).
Крім того, дисконтуванню підлягають тільки грошові довгострокові заборгованості.
Таким чином, дисконтувати потрібно довгострокові:
— видані та отримані позики (як відсоткові, так і безвідсоткові) (крім відсоткових позик, в яких договірна ставка відсотка відповідає ринковій);
— депозити та отримані кредити в банках;
— отримані і видані векселі;
— придбані та емітовані облігації;
— торговельну заборгованість за договорами купівлі-продажу, якщо умовами договору передбачається відстрочення платежу більше ніж на один рік.
Прострочені заборгованості (за якими вже минув договірний строк погашення) – не дисконтують, оскільки така заборгованість вважається поточною і не перетворюється в довгострокову.
2. Як уникнути дисконтування
Оскільки дисконтується лише довгострокова заборгованість, аби уникнути дисконтування – у підприємства не повинно бути довгострокової заборгованості.
Варіант 1. Укладати короткотермінові договори (до 12 місяців) та не пролонговувати їх. Прострочена заборгованість не дисконтується.
Пролонгація не більше ніж на наступні 12 місяців теж допустима, але на це можуть звернути увагу податківці, побачивши спосіб приховати довгострокові зобов’язання і штучно уникнути дисконтування. Відповідно, є ризик, що відстоювати свою позицію доведеться в суді. Судова практика на боці платника податків (постанова ВС від 23.03.2023 у справі № 420/25524/21).
Варіант 2. Не вказувати в договорах конкретний строк повернення, обмежившись «на момент пред’явлення вимоги». В такому випадку повернення може бути затребуване в будь-який момент дії договору, отже, в даному випадку не виконується головний критерій - довгостроковість.
Ризик цього варіанту - податківці можуть стверджувати, що це прихована безповоротна фіндопомога або (щодо грошової заборгованості за товари/послуги) - безоплатно отримані товари.
Варіант 3. Несплата фіндопомоги
Термін погашення заборгованості встановлюється на строк, що не перевищує 12 місяців. Потім, боржник просто не погашає заборгованість. Від того, що боржник прострочив виконання свого зобов’язання з погашенню боргу, цей борг не стає довгостроковим, та не підлягає дисконтуванню.
Разом з цим, звертаємо увагу, що доцільність уникнення дисконтування та обрання способів такого уникнення - слід аналізувати в кожному конкретному випадку індивідуально.