Контрагент з окупованої території
Перш за все постає питання, чи дозволяється взагалі здійснення господарської діяльності ЮО, ФОП та ФО, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходження (місце проживання) яких є тимчасово окупована РФ територія?
ДПС України дає відповідь, що здійснення господарської діяльності дозволяється виключно після зміни податкової адреси на іншу ("підконтрольну") територію України.
Аргументи на користь цього висновку наступні: відповідно до п. 65.1 ПКУ взяття на облік фізичних осіб – підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором.
При цьому податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).
Згідно з п. 2 ст. 13 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі – Закон № 1207), здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами – підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована Російською Федерацією територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.
Правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним.
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=31323
На відміну від звичайних нікчемних правочинів, такий правочин не може бути визнаний судом дійсним, оскільки на нього не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 ЦКУ. Переказ коштів між тимчасово окупованою територією та іншою територією України забороняється. На товари, вироблені на тимчасово окупованій території, не може бути видано сертифікат українського походження.
Отже, якщо суб’єкт господарювання зареєстрований на окупованій ворогом території, то укладений з ним правочин є нікчемним, тобто таким, що не породжує юридичних наслідків, розрахунки з ним унеможливлені, ліцензії на здійснення ним видів діяльності, що є необхідним для укладення відповідних договорів, не діють, товари, виготовлені на окупованій території, не визнаються товарами українського походження.
Як дізнатись, чи є певна територія тимчасово окупованою?
На сьогоднішній день, в умовах триваючої війни, досить великою проблемою є те, що перелік окупованих територій досі не встановлений в тому порядку, як цього вимагає чинне законодавство.
Для цілей податкового законодавства, перелік окупованих території має встановлюватись постановою КМУ.
За Законом № 1207 визначення тимчасово окупованих територій має відбуватися або шляхом встановлення КМУ адміністративної межі чи лінії зіткнення, за якими територія і визнаватиметься тимчасово окупованою, або ж, якщо це відбувається в умовах воєнного стану, – рішенням РНБОУ, введеним в дію Указом Президента.
До початку повномасштабної війни Закон № 1207, в редакції станом на 24 лютого 2022 передбачав, що лише АР Крим та Севастополь, частина Донецької Луганської областей з чітким розмежуванням територій, офіційно мають статус тимчасово окупованих територій.
Наразі подібних рішень РНБО не прийнято, а відповідно офіційно визнаними тимчасово окупованими територіями є лише АР Крим та Севастополь, частина Луганської та Донецької областей.
Без відповідного рішення РНБО навіть території, непідконтрольні після 24 лютого 2022 року, не є тимчасово окупованими в розумінні закону, а отже вищенаведені обмеження здійснення господарської діяльності на них «де-юре» не поширюється.
Наразі затверджено лише перелік громад, які розташовані в районі проведення воєнний (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації. Цей перелік затверджений Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, на виконання Постанови КМУ від 16.04.2022 № 547 «Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України»
В цьому контексті не можна ототожнювати рішення РНБО про визнання територій тимчасово окупованими з переліком Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Останній застосовується виключно для нарахування виплат внутрішньо переміщеним особам та не створює жодних правових наслідків для бізнесу.
Щодо кримінальної відповідальності
У березні цього року Верховна Рада внесла зміни до Кримінального кодексу. Тепер до злочинів відноситься "ведення господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора" (ч. 4 ст. 1111 ККУ).
Водночас, оскільки чинне законодавство не дає визначення терміну «взаємодія з державою-агресором», а правозастосовна практика ще не встигла скластися, ймовірно, що під таку взаємодію може підпадати будь-яка діяльність з вищеперерахованими суб’єктами.
За вчинення такого правопорушення буде застосовуватись штраф до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна.
Враховуючи відсутність затвердженого належним чином переліку окупованих територій, формально, до затвердження такого переліку можна співпрацювати з контрагентами з окупованих територій, проте з обережністю. По-перше, слід відслідковувати появу переліку окупованих територій, а по-друге слід враховувати ті ризики, які фактично пов’язані з діяльністю такого контрагента, його можливістю виконання робіт/послуг належним чином, фінансовою можливістю здійснення розрахунків.