Контрольована іноземна компанія (КІК) – оподаткування та звітність
1. Яка іноземна компанія буде вважатись контрольованою
Контрольованим іноземним компаніям присвячено ст. 39-2 ПКУ, яка набула чинності з 01.01.2022 року згідно Закону № 466 від 16.01.2020 р.
Відповідно до ст. 39-2.1.1 ПКУ контрольованою іноземною компанією (далі – КІК) вважається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка перебуває під контролем фізичної особи – резидента України чи юридичної особи – резидента України.
Контролююча особа – фізична чи юридична особа – резиденти України, які є прямими чи опосередкованими власниками (контролерами) КІК (п. 39-2.1.2 ПКУ).
Іноземна компанія визнаватиметься КІК, якщо контролююча особа (фізична/юридична особа):
а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більш ніж 50 відсотків , або
б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків (і більше ніж 10 % - для 2024 звітного року), за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або
в) окремо чи разом з іншими резидентами України – пов'язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
Фактичним контролем (п. 39-2.1.6. ПКУ) вважатиметься ситуація, за якої резидент (фізична чи юридична особа) має можливість істотного чи вирішального впливу на рішення іноземної компанії щодо укладання угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такої дії.
Фактичний контроль встановлюється на підставі таких обставин (перелік не вичерпний):
- надання резидентом України (фізичною чи юридичною особою) зобов'язуючих вказівок органам управління іноземної компанії,
- ведення переговорів про укладання угод та узгодження суттєвих умов таких угод, які надалі лише формально затверджуються органами управління або виконуються органами управління іноземної компанії без додаткового затвердження,
- наявність у особи довіреності на здійснення значних правочинів від імені іноземної компанії, виданої строком більш ніж на 1 рік, та яка не передбачає попереднього узгодження таких правочинів органами управління,
- здійснення особою операцій за банківськими рахунками іноземної компанії або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками,
- зазначення особи як засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) при відкритті рахунків іноземної компанії.
Виходячи з визначення КІК, головною умовою для визнання іноземної компанії контрольованою буде те, чи знаходиться така компанія під контролем резидента України (як шляхом реального володіння часткою в іноземній компанії, так і можливістю здійснення фактичного контролю, навіть не будучи власником частки), чи ні.
Звільнити від обов’язку звітування та сплати податків з КІК може втрата резидентського статусу, що зараз, в умовах триваючої війни, є дуже ймовірним для багатьох українців, які виїхали жити за кордон. Питання втрати резидентського статусу слід вирішувати в кожному окремому випадку індивідуально.
2. Оподаткування КІК
Платник податку на прибуток КІК – контролююча особа (фізична / юридична) (п. 39 -2.2.1 ПКУ).
Об'єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб контролюючої особи буде частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна до частини, яку контролює така фізична особа (п. 39-2.2.2 ПКУ).
Таку частину прибутку КІК має бути включено до складу загального річного оподатковуваного доходу контролюючої фіз.особи, що відображається у річній податковій декларації, у порядку п. 170.13 ПКУ.
Ставка податку – ПДФО 18 % (п. 170.13.1., п. 167.1. ПКУ) + військовий збір 1,5 %.
Якщо КІК розподіляє прибуток на користь контролюючої особи і така особа фактично отримує розподілені кошти; або якщо прибуток КІК був отриманий у вигляді дивідендів – ставки та порядок визначення доходу відрізнятимуться (п. 170.13.2-170.13.3 ПКУ).
Порядок обчислення скоригованого прибутку КІК описаний у п. 39- 2.3.1 . ПКУ.
Прибуток КІК звільняється від оподаткування та не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу (п. 39-2.4 ПКУ), якщо одночасно виконуються дві умови:
1. Між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) КІК діє договір про виключення подвійного оподаткування або обмін податковою інформацією, та
2. Виконується будь-яка з умов:
- КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою* , яка є не меншою, ніж базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств в Україні – 18%, або є меншою, ніж ця ставка, але не більш ніж на 5 процентних пунктів, або
- Частина пасивних доходів КІК становить не більше 50% загальної суми доходів КІК з усіх джерел (тут враховуватимуться роялті як пасивні доходи ).
* Ефективна ставка податку на прибуток підприємств розраховується шляхом поділу суми видатків зі сплати податку на прибуток підприємств на суму прибутку до оподаткування за даними фінансової звітності за відповідний календарний рік та помножена на 100 %.
Також, незалежно від того, чи виконуються одночасно дві вище зазначені умови, прибуток КІК не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, якщо загальний сукупний дохід усіх КІК однієї контролюючої особи з усіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 млн євро на кінець звітного періоду (п. 39-2.4.2.1 ПКУ).
Якщо прибуток КІК звільняється від оподаткування, то контролююча особа звільняється так само і від обов'язку розраховувати скоригований прибуток КІК відповідно до п. 39-2.3.2. ПКУ.
Але в той же час, контролююча особа не звільняється від обов'язку щодо подання звітності з КІК!!!
3. Звітність з КІК
Щодо КІК у контролюючої особи є два основні зобов'язання: подавати повідомлення про КІК та звіти КІК.
Повідомлення про КІК
Обов'язок подавати повідомлення з'явився з 01.01.2022 р. – потрібно повідомляти податкову про кожне безпосереднє або опосередковане придбання частки в КІК, про початок здійснення фактичного контролю над КІК, про відчуження частки, припинення здійснення фактичного контролю.
Повідомлення подається протягом 60 днів після настання однієї з вказаних вище подій.
Форма та порядок повідомлення затв. Наказом Мінфіну від 22.09.2021 № 512 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1525-21#Text
Невиконання цього обов'язку тягне за собою штраф за кожен факт не повідомлення у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (в 2023 році – 805 200 грн.) (п. 120.7. ПКУ).
Але подання повідомлення не стосується випадків, коли право на частку в КІК було придбано до 01.01.2022 року. Щодо таких випадків подавати повідомлення про КІК не потрібно, відповідно штрафу за неподання повідомлення не буде.
Звіт КІК
Порядок складання та подання звітності з КІК передбачено п. 39-2.5 ПКУ.
Порядок заповнення звіту та його форма затверджені Наказом Мінфіну № 254 від 25.08.2022 р., https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1219-22#Text
- Звітний період – календарний рік або інший звітний період КІК, що закінчується протягом календарного року.
- Контролююча особа зобов'язана подавати звіт з КІК одночасно з поданням щорічної декларації про майновий стан та доходи в електронній формі, підписаної ЕЦП.
- До звіту додаються засвідчені копії фінансової звітності КІК за звітний (податковий) рік. Поки що в ПКУ чітко не визначено, в якій формі та за якими стандартами має готуватися така звітність, як саме мають засвідчуватися копії документів, це поки що спірні питання. У будь-якому випадку, рекомендуємо перекладати фін.звітність на українську мову та завіряти правильність перекладу нотаріально у українського нотаріуса.
- Вичерпний перелік інформації, що зазначається у звіті, передбачено п. 39-2 .5.3 ПКУ.
- Звіт з КІК подають одночасно з щорічною декларацією про майновий стан та доходи, з включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку КІК, що підлягає оподаткуванню в Україні. Граничний термін подання декларації – до 1 травня року, наступного за звітним (п. 49.18.4 ПКУ).
Перший звітний рік з КІК – 2022 рік. Тобто, у 2023 році ми вперше маємо відзвітувати з КІК за 2022 рік, подати звіт разом із річною декларацією про майновий стан та доходи вперше потрібно не пізніше 1 травня 2023 року.
Однак, в ПКУ також встановлено особливі правила на перехідний період (п. 54 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Для першого звітного періоду передбачено можливість подати звіт з КІК за 2022 рік разом із річною декларацією за 2023 рік.
Тобто дозволено відзвітувати з КІК за 2022 рік не в 2023 році, а в 2024, на власний розсуд. Штрафні санкції та пеня при цьому не застосовуватимуться. До того ж, очікується, що до 2024 року будуть надані офіційні роз'яснення від податкової та Мінфіну щодо спірних моментів, яких щодо КІК на сьогоднішній день досить багато.
Таким чином, щодо звіту з КІК за 2022 рік можливі два варіанти дій:
1. Подати звіт щодо КІК за 2022 рік у 2023 році (до 1 травня 2023 року), або
2. Подати звіт щодо КІК за 2022 рік, та звіт щодо КІК за 2023 рік (тобто, треба буде подати вже два звіти за два звітні роки) у 2024 році (до 1 травня 2024 року). Граничний термін подання податкової декларації – 1 травня року, наступного за звітним (п. 49.18.4 ПКУ).
Якщо є бажання відзвітувати у 2023 році, але з якихось причин не маєте можливості забезпечити складання фінансової звітності КІК та/або здійснити розрахунок скоригованого прибутку, можливим є третій варіант – подати Скорочений звіт щодо КІК за 2022 рік до 1 травня 2023 року. Але майте на увазі, що після подання скороченого Звіту повний Звіт слід подати до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком (39-2.5.4. ПКУ).
Якщо будете звітувати в 2023 році, зауважте – 30 квітня – останній день подання декларації про майновий стан і доходи за минулий рік. Але в цьому році 30 квітня припадає на неділю, тому, краще не тягнути та подати декларацію до 28 квітня включно (п’ятниця).
Відповідальність. За неподання контролюючою особою звіту з КІК застосовується штраф - 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (п. 120.7. ПКУ). В 2023 році це 268 400 грн.
За несвоєчасне подання – пеня 2684 грн./день, але не більше 134 200 грн.
У зв'язку із запровадженням в Україні воєнного стану особливих правил та строків за КІК-звітами не встановлено.
4. Правила оподаткування дивідендів від іноземної компанії в Україні
Якщо контролююча особа-резидент України, крім власне контролю над КІК, буде отримувати від цієї КІК дивіденди, то в Україні з дивідендів потрібно буде сплатити податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовий збір (ВЗ).
Іноземні доходи, отримані фізособою за межами України, включаються до її загального оподатковуваного доходу на підставі п. 164.1.3 ПКУ.
Тобто іноземні дивіденди обкладають ПДФО.
При цьому керуються такими правилами:
(1) суму податку фізособа розраховує самостійно та декларує у щорічній декларації про майновий стан та доходи (п. 168.2.1 та п. 170.11.1 ПКУ). Тобто іноземні дивіденди, отримані у 2023 році, слід показати в декларації про доходи за 2023 рік (рядок 10.6), яку слід подати податківцям до 01.05.2024 р.*;
* Якщо фізособа до закінчення граничного терміну подання декларації ще не отримала довідку, що підтверджує сплату податку з дивідендів за кордоном (але планує це зробити), можна подати до податкового органу за місцем проживання заяву про перенесення терміну подання декларації про доходи до 31 грудня року, наступного за звітним (п. 170.11.2 ПКУ).
(2) у ПДФО-цілях суму отриманих дивідендів в інвалюті перераховують у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, який діяв на дату їх отримання (п. 164.4 ПКУ);
(3) доходи у вигляді дивідендів, нарахованих нерезидентами, обкладають ПДФО за ставкою 9 % (п. 167.5.4 та 170.11.1 ПКУ);
(4) дивіденди оподатковують військовим збором за ставкою 1,5 % (п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Водночас за дотримання умов п. 170.11.2 ПКУ фізособа може скористатися своїм правом та зменшити суми річного податкового зобов'язання з ПДФО на суму податків, сплачених за кордоном (рядок 21 декларації про доходи).
Залишились питання ?
Потрібна індивідуальна консультація ?
Звертайтеся на office@consensus.in.ua або залиште свій запит на сайті.
Будемо вдячні за Ваш лайк.