Адвокатське Об'єднання «Консенсус»

Безоплатні передачі та благодійні операції під час війни стали вкрай актуальним та масовим явищем. Проте, в бухобліку жодні операції не проводяться за відсутності первинних документів. Таким чином, постає питання про те, якими документами оформити безоплатну передачу, та яким чином відображати такі операції в обліку.

Документальне оформлення операцій

Наказ

Рішення про здійснення безоплатної передачі слід оформити наказом керівника підприємства, в якому визначити напрямки благодійної діяльності підприємства та цілі, яких підприємство хоче досягнути, надаючи благодійну допомогу у вигляді грошей чи майна.

Цей документ не є обов’язковим, але він не буде зайвим. В подальшому, здійснюючи господарські операції, на наказ можна послатися як на «програмний» документ, під який надається та чи інша благодійна допомога.

Якщо благодійна допомога надається не з власної ініціативи, а на прохання обдарованого, слід оформити лист, запит чи інший аналогічний документ з проханням про допомогу.

Договір про благодійне пожертвування

Згідно з ч.1 ст. 6 Закону про благодійну діяльність та благодійні організації безоплатна передача благодійником грошових коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певної, заздалегідь установленої мети благодійної діяльності є благодійним пожертвуванням.

Тож, якщо передбачається надання благодійної допомоги, слід укладати саме договір про благодійне пожертвування. Це дасть правові підстави застосувати до операції правила оподаткування, передбачені для благодійної допомоги.

Документи при здійсненні грошових виплат

Якщо даруються гроші, достатнім документальним підтвердженням будуть документи, якими зазвичай підтверджується витрачання коштів – платіжне доручення, банківська виписка, видатковий касовий ордер, акт про видачу коштів тощо. За ними легко ідентифікувати отримувача грошової допомоги, а інколи можна також визначити мету, з якою здійснено виплату.

Персоніфікація отримувача потрібна тоді, коли грошові виплати є цільовими. Наприклад, якщо підприємство здійснює додаткові грошові виплати своїм працівникам, які були змушені покинути свої домівки через війну.

Документи при передачі майна

Єдиного документа, яким мала б оформлюватися безоплатна передача майна, немає. Практика виробила декілька основних варіантів.

Загалом, будь-який первинний документ повинен містити обов’язкові реквізити, що визначені ст. 9 Закону про бухоблік.

Нагадаємо, що такими реквізитами є:

-          назва документа;

-          дата складання;

-          назва підприємства, від імені якого складено документ;

-          зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції;

-          посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

-       особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тож, яким би документом не оформлювалась безоплатна передача майна, необхідно, аби цей документ містив вищезазначені реквізити.

Щодо конкретних документів, які могли би підтвердити безоплатну передачу майна, то тут можливі різні варіанти:

Внутрішній документ

Таким документом може бути документ, складений самим підприємством (акт на списання). Оформлювати безоплатну передачу таким документом є сенс у тому випадку, коли єдина мета документа — підтвердити витрати.

Внутрішній документ на списання товарів, сировини, готової продукції чи інших запасів не потребує будь-якої зовнішньої участі отримувача допомоги, наприклад, у вигляді підпису. Просто складаємо внутрішній документ, зазначаємо у ньому товарні позиції та їхню вартість — і все.

Періодичність, з якою складається такий документ, підприємство може визначати самостійно, в залежності від своїх потреб та обсягу надходження та безоплатної роздачі майна. Рекомендуємо складати такий документ не рідше, ніж один раз на місяць. При великих обсягах зазначений документ може складатися набагато частіше, навіть щодня.

На практиці такий документ є достатнім лише у випадках, коли завдання — просто списати активи та підтвердити понесені витрати.

Для будь-яких випадків, коли необхідно підтвердити, кому саме передається майно, внутрішнього документа — недостатньо. В таких випадках слід оформлювати Акт про передачу чи списання.

Акт про передачу чи списання

Такий документ доцільно складати тоді, коли потрібно підтвердити конкретного отримувача благодійності.

Найпростіший приклад — наказ керівника вашого підприємства передбачає цільову безоплатну передачу конкретним особам і вам потрібно довести, що благодійну допомогу отримали саме вони. Аналогічним чином потрібно підійти до документального оформлення тоді, коли напрямком благодійної допомоги є конкретна соціальна група. Наприклад, якщо ви роздаєте одяг чи продукти переселенцям.

В обох цих випадках аби підтвердити, що товари безоплатно передані зазначеним отримувачам (а не, продані, наприклад), потрібно скласти акт, який би містив інформацію про дату, кількість, номенклатуру та сумову вартість майна, яке ви передали конкретному отримувачу. А посвідченням того, що він дійсно отримав від вас саме це майно і саме в такій кількості має слугувати акт з підписом обдарованої особи або її уповноваженого представника чи посадової особи підприємства.

Якщо має місце безоплатна передача майна ЗСУ чи іншим силовим структурам для потреб оборони, підтвердити, що товари передали саме до конкретного війська необхідно суто з міркувань оподаткування. Адже безоплатні передачі товарів на користь нашої армії мають чимало податкових переваг для підприємств, які це роблять.

Зокрема, платники ПДВ, які безоплатно передають будь-які товари для потреб оборони України, можуть не нараховувати ані мінбазний (п. 188.1 ПКУ), ані компенсаційний (п. 198.5 ПКУ) ПДВ. Адже такі безоплатні передачі не вважаються використанням придбаних з ПДВ товарів у негосподарській діяльності. Більше того, вони взагалі не вважаються постачанням для цілей ПДВ-обліку (п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). А високодохідники, які безоплатно передають товари нашій армії, можуть ще й не коригувати фінрезультат за правилами, що їх передбачено п.п. 140.5.9 ПКУ (див. п. 69.6 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Але щоб усі зазначені переваги  запрацювали, потрібно документально довести, що майно підприємства передане саме на потреби армії. Для цього бажано при безоплатній передачі товарів для потреб оборони складати акт, в якому зазначати найменування та номер конкретної військової частини чи підрозділу, якому ви допомагаєте. І просити, аби представник цього підрозділу (командир чи інша уповноважена особа) засвідчив своїм підписом, що його підрозділ отримав від вас відповідне майно. Також не завадить і запит від керівника силового підрозділу, в якому перераховуються потреби бійців. Але роль цього запиту — більше допоміжна, і він не замінить основний документ, тобто акт.

Бухгалтерський облік

В бухобліку платника податку на прибуток будь-яка безоплатна передача відображається як витрати. Кошти, і майно, які підприємство дарує, відображаються за кредитом відповідного рахунка активів у кореспонденції з рахунком витрат. При цьому конкретні бухпроводки залежать від того, що саме передається:

(1) якщо підприємство безоплатно перераховує обдарованим особам грошові кошти, робимо проводку Дт 949 — Кт 311, 301;

(2) якщо обдарованим особам безоплатно передаються товари, це відображається проводкою Дт 949 — Кт 28;

(3) при безоплатній передачі основних засобів чи інших необоротних активів, спочатку списуємо нарахований знос (Дт 13 — Кт 10, 11), а вже потім списуємо на витрати залишкову вартість (Дт 976 — Кт 10, 11). При цьому переводити основні засоби на субрахунок 286 перед безоплатною передачею не потрібно.

Якщо безоплатно переданий основний засіб дооцінювався, то згідно з п. 21 НП(С)БО 7 суму такої дооцінки слід включити до складу нерозподіленого прибутку і одночасно зменшити додатковий капітал, що відображається проводкою Дт 411 — Кт 441.

А якщо безоплатно переданий основний засіб, який у минулому ви самі отримали безоплатно, то в бухобліку потрібно списати на дохід залишок додаткового капіталу, сформованого при його безоплатному отриманні. У цьому випадку робиться проводка Дт 424 — Кт 745.

Щодо єдиноподатників (у тому числі тих підприємств, які на період війни перейшли на спеціальний єдиний податок за ставкою 2 %), то для них бухоблік буде таким самим, як для платників податку на прибуток.

Податок на прибуток

Для малодохідників, які не застосовують коригування, передбачені розд. ІІІ ПКУ: об’єкт оподаткування формується на підставі бухоблікових правил. Тож у загальному випадку єдиним наслідком безоплатних передач будуть бухоблікові витрати і, відповідно, зменшений об’єкт оподаткування податком на прибуток.

Для високодохідників матиме значення статус обдарованого:

Варіант 1. Обдарований: (одночасно): (1) НЕ Є пов’язаною особою для дарувальника; (2) Є платником податку на прибуток, ФОП-загальносистемником або фізичною особою, НЕ зареєстрованою ФОП. У такому разі ніяких коригувань бухфінрезультату не здійснюється, безоплатна передача оподатковуватиметься за бухобліковими правилами.

Варіант 2. Обдарований: (1) або зареєстрований платником єдиного податку (у тому числі ЄП за ставкою 2 %); (2) або Є пов’язаною особою для дарувальника і при цьому цей обдарований задекларував від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток у попередньому році, а сам дарувальних відобразив бухоблікові витрати (див. БЗ 102.12). На всю суму безоплатних передач на користь таких обдарованих доведеться збільшити бухфінрезультат за підсумками того звітного періоду, коли такі передачі були здійснені (п.п. 140.5.10 ПКУ). Суму таких безоплатних передач відображаємо у рядку 3.1.10 додатка РІ.

Варіант 3. Обдарований — неприбуткова організація. Безоплатні передачі високодохідник може відображати у складі податковоприбуткових витрат лише в межах певного ліміту. Сума цього ліміту визначається як 4 % оподатковуваного прибутку за попередній рік (п.п. 140.5.9 ПКУ). Сума перевищення потрапляє до рядка 3.1.9 додатку РІ.

Варіант 4. Обдарований — ЗСУ, інші силові структури, ДСНС, тощо. Такі ж правила діють у випадку, коли підприємство перераховує кошти на спецрахунки, відкриті НБУ для збору коштів на допомогу армії чи переселенцям. На період воєнного стану до подарунків армії (коштами чи товарами) різниці, передбачені п.п. 140.5.9 ПКУ не застосовуються (п. 69.6 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Але не завжди.

Безумовне звільнення від коригувань стосується лише добровільної допомоги коштами та безоплатної передачі конкретних груп товарів. А саме: спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, тощо), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення. Решта товарів (а також роботи і послуги), пов’язаних з допомогою армії, звільняються від коригування за п.п. 140.5.9 ПКУ лише за умови, що вони входять до спеціального переліку, визначеного КМУ.

Наразі такого переліку формально не існує.

Однак, на нашу думку, підійде перелік, затверджений постановою КМУ від 26.10.2016 № 758, який розроблявся для того, аби звільнити від коригувань за п.п. 140.5.9 ПКУ допомогу, яка надавалася підрозділам АТО/ООС (п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).

Тож, на нашу думку, і в період воєнного стану зазначений перелік теж може використовуватися, допоки не буде затверджено новий. А податківці взагалі не звертають уваги на згадку про перелік і говорять, що будь-які товари, передані нашій армії для потреб