Адвокатське Об'єднання «Консенсус»

Вже п’ятий рік поспіль через війну українські підприємства працюють у зоні підвищених ризиків. Руйнування виробничих приміщень, знищення товарів, обладнання, транспорту, а також втрачена вигода внаслідок обстрілів — реальність, з якою може зіткнутися будь-який бізнес. Саме тому критично важливо заздалегідь розуміти, як правильно зафіксувати шкоду та які правові механізми можуть бути використані для її відшкодування.

1. Які механізми компенсації існують

Згідно з нормами міжнародного права, право на компенсацію має постраждала сторона. У випадку України потенційним джерелом компенсації можуть бути конфісковані активи Російської Федерації. Наразі механізми компенсації умовно можна поділити на міжнародні та національні.

Міжнародний рівень: Реєстр збитків для України (RD4U)

Реєстр збитків створений для приймання заяв про шкоду, завдану агресією РФ починаючи з 24 лютого 2022 року, та діє для фізичних та юридичних осіб. Він є першим елементом майбутнього міжнародного компенсаційного механізму.

Подання заяв здійснюється через портал «Дія». Після формальної перевірки заява вноситься до Реєстру та зберігається для подальшого розгляду майбутньою компенсаційною комісією, створення якої ще триває. Самі виплати наразі не здійснюються — поки що Реєстр виконує лише функцію накопичення інформації, для здійснення  виплат постраждалим в майбутньому.

Національні механізми для бізнесу

Станом на сьогодні підприємства можуть скористатися такими інструментами в межах українського законодавства:

- набуття статусу потерпілого у кримінальному провадженні щодо воєнного злочину;

- звернення до господарського суду з позовом до держави-агресора про відшкодування збитків;

- участь у державній програмі компенсації за знищене війною майно (постанова КМУ від 28.11.2025 № 1541).

Важливо: через те, що реальні міжнародні механізми відшкодування збитків – поки не працюють в повній мірі, і компенсації бізнесу – ще не виплачуються, наразі доцільно задіяти всі доступні національні механізми захисту – в першу чергу для того, щоб зафіксувати в правовому полі факт завдання збитків та визначити їх розмір.

Використання національних процедур не позбавляє права подати заяву до Реєстру збитків у майбутньому, коли цей механізм реально запрацює. Навпаки, результати кримінальних проваджень, судових рішень та експертних оцінок слугуватимуть додатковими доказами факту завдання збитків Вашому підприємству, та розміру завданої шкоди.

Ще майте на увазі: якщо підприємство отримає компенсацію по Програмі за постановою КМУ від 28.11.2025 № 1541 - вже не вдасться скористатись механізмами стягнення збитків шляхом кримінального провадження та звернення до господарського суду, компенсацію через Реєстрів збитків – теж ймовірно в такому випадку не виплатять.

Про те, як працює Програма, - розповімо в наступній консультації.

Розглянемо, як діяти підприємству, майно якого постраждало внаслідок ракетного обстрілу.

2.1. Формування доказової бази

Першочергово необхідно мати документи про право власності на пошкоджене або знищене майно — нерухомість, транспорт, спец.техніка, обладнання, товарні запаси.

Крок 1. Фіксація пошкоджень

Зробіть фото- та відеозйомку з фіксацією дати, часу та місця. За можливості залучіть свідків події (сусіди, представники обслуговуючих організацій), збережіть їхні контакти. Збережіть публікації в медіа або соцмережах, що підтверджують факт обстрілу та руйнування.

Це допоможе зафіксувати всі обставини події, щоб у подальшому встановити причинно-наслідковий зв’язок між ворожими діями та пошкодженим або знищеним майном.

Крок 2. Звернення до ДСНС

У разі виникнення пожежі, аварії після ворожого обстрілу, необхідно звернутися до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, яка складе відповідний акт, в якому зафіксують причину займання — обстріл з боку РФ.

Крок 3. Кримінальне провадження

Викличте поліцію та повідомте про вчинення воєнного злочину за ст. 438 Кримінального кодексу України (застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, порушення законів та звичаїв війни), отримайте витяг з ЄРДР. Вас як власника майна – буде визнано потерпілою стороною.

Якщо провадження вже було відкрите за заявою іншої потерпілої сторони -  дізнайтесь номер кримінального провадження та зверніться до слідчого СБУ із заявою про визнання вас потерпілим.

Процесуальний статус потерпілого в кримінальному провадженні надає право активно впливати на хід розслідування (зокрема, подавати клопотання про вчинення певних слідчих дій, таких як допит свідків, залучення фахівців, ознайомлення з матеріалами справи, тощо).

Крок 4. Обстеження майна

Подайте заяву до органу місцевого самоврядування або військової адміністрації для проведення обстеження пошкодженого або знищеного майна та складання відповідного акта.

Переконайтеся, що інформацію внесено до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

Крок 5. Визначення розміру збитків

(1) В день атаки створіть на підприємстві спеціальну комісію для обстеження та фіксації пошкодження або знищення майна, складіть акт огляду/дефектний акт чи наказ про неможливість використання певного майна внаслідок пошкодження/знищення. В подальшому такі документи можуть знадобитись не лише для отримання компенсації, але й для подання в податкову.

Додатково перевірте збереження або займіться відновленням в разі втрати правовстановлюючих документів на пошкоджене/знищене майно, включаючи первинні документи, технічні паспорти на майно, визнання його основним засобом тощо.

 (2) Проведіть позапланову інвентаризацію

Проведення інвентаризації у разі встановлення фактів псування цінностей — процедура обов’язкова (п. 7 розд. І Положення № 879).

Керівник підприємства приймає рішення про проведення інвентаризації окремо визначеного майна на день установлення факту пошкодження – і робити це потрібно якнайшвидше.

Інвентаризаційна комісія:

— здійснює безпосередній огляд пошкоджених об’єктів та визначає їх стан;

— визначає економічну (технічну) доцільність чи недоцільність відновлення та/або подальшого його використання і вносить відповідні пропозиції;

За результатами інвентаризації складіть акти списання на пошкоджене майно.

 (3) Замовте у незалежних експертів звіт про оцінку збитків

Визначення збитків здійснюється через проведення незалежної оцінки або в результаті судової експертизи чи експертного дослідження.

Постанова КМУ від 20.03.22 р. № 326 встановила Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, який містить процедуру визначення розміру збитків та відшкодування збитків внаслідок військових дій.

Оцінка завданої війною шкоди та збитків для бізнесу проводиться для встановлення збитків у кримінальних провадженнях відповідно до законодавства України, визначення обсягів втрат для подання заяв на компенсацію, а також підготовки доказової бази для судових позовів як національного, так і міжнародного рівня. Під час оцінки визначаються розмір реальних збитків, упущена вигода, витрати на відновлення зруйнованого/пошкодженого майна.

Порада – краще щоб розмір збитків/упущеної вигоди у звіті про оцінку були визначені в іноземній валюті (зазвичай в дол. США).

2.2. Подайте звернення на отримання майбутньої компенсації

Підприємство може паралельно використати кілька напрямів:

- Позов до господарського суду до Російської Федерації. Судовий збір у таких справах не сплачується. Навіть за відсутності механізму виконання рішення воно матиме доказове значення для отримання компенсації за знищене або пошкоджене майно в майбутньому.

- Повідомлення про пошкодження через «Дію» (вкладка «Реєстрація пошкодженого майна») в межах національної компенсаційної програми (онлайн або через ЦНАП/нотаріуса).

- Подання заяви до Реєстру збитків (RD4U) через «Дію» — (тип заяви «А3.2 Пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна»). Заяву можна подати в цій категорії, якщо майно належало фізичній особі. Інші типи заяв, що стосуються бізнесу, станом на сьогодні, ще не відкриті до подання (зокрема, тип заяви A3.5 (втрата приватного підприємництва).

 

3. Податкові наслідки

(1) Якщо внаслідок обстрілу було знищено первинні документи або інші документи, пов’язані зі сплатою податків, діють такі правила:

а) якщо здійснюєте діяльність на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях України – подайте повідомлення про знищення документів (див. п. 69.28 підрозд. 10 розд. ХХ ПК України), або

б) якщо діяльність ведеться в інших регіонах України – протягом 5 робочих днів письмово повідомте податковий орган за місцем обліку про знищення документів (див. п. 44.5 ПК України). Протягом 90 календарних днів після повідомлення необхідно відновити втрачені документи.

(2) Проведіть інвентаризацію, зафіксуйте її результати в бухгалтерському обліку та здійсніть списання знищених активів на підставі зібраної доказової бази.

(3) Зберігайте документи, на підставі яких було проведено списання активів, у межах строку, протягом якого податкова може провести перевірку.